Стаття 7.2 закону про горизонтальну власність (Ley 49/1960, de 21 de julio, sobre Propiedad Horizontal) дозволяє суду позбавити порушника права користуватися житлом не довше ніж на три роки. Таку міру можна застосувати й до власника квартири. Строк залежить від тяжкості порушення та шкоди, завданої співтовариству власників. Якщо порушник - орендар, суд може визнати всі його права на квартиру остаточно припиненими й наказати негайно виселити його ("inmediato lanzamiento").
Підставою є діяльність, яку забороняє статут будинку (estatutos), яка шкодить будівлі або підпадає під загальні норми про діяльність, що є "molestas, insalubres, nocivas, peligrosas o ilícitas". Заборона стосується і власника, і мешканця (ocupante). Норма не обмежується шумом: вона охоплює й іншу поведінку, яка шкодить будинку або серйозно порушує спільне проживання. Проте після будь-якої скарги міру автоматично не застосовують - потрібна судова процедура та докази порушення закону.
Спершу президент співтовариства власників має вимагати від винного негайно припинити діяльність. У вимозі він попереджає: якщо порушення триватиме, справа дійде до суду. Президент може зробити це з власної ініціативи або на прохання будь-якого власника чи мешканця. Якщо порушення не припиняється, він може подати позов про припинення діяльності (acción de cesación), але для цього потрібен попередній дозвіл зборів власників (junta de propietarios), скликаних саме з цього питання. Коли позов уже подано, суддя може як забезпечувальний захід наказати негайно припинити діяльність. Для цього треба подати докази належної вимоги (requerimiento fehaciente) і посвідчення рішення зборів. Якщо справу вирішать на користь співтовариства, суддя може остаточно заборонити таку діяльність і присудити компенсацію за шкоду. Строки для президента та розгляду позову, а також необхідну більшість голосів на зборах у матеріалі не названо.