За інформацією El Español - Alicante, працівник може бути відсутнім на роботі, якщо термінові сімейні обставини вимагають його негайної присутності. За ці години він отримує зарплату так, ніби їх відпрацював. Це право закріплене в пункті 37.9 статті 37 Estatuto de los Trabajadores як відсутність з причини форс-мажору (causa de fuerza mayor).
Оплачуваний час за цією підставою дорівнює чотирьом дням на рік. Роботодавець зобов'язаний оплачувати години відсутності в межах цього еквівалента, і в цих межах зарплата не зменшується. Норма стосується оплати годин в обсязі чотирьох днів, тож право покриває лише той час, який справді потрібен на відсутність, і не обов'язково дорівнює чотирьом повним робочим дням.
Підставою для відсутності є хвороба або нещасний випадок із родичем чи особою, яка проживає разом із працівником, коли потрібна негайна присутність працівника. Дозвіл не поширюється на будь-яку сімейну потребу: він призначений лише для термінових ситуацій, що вимагають негайного втручання.
Працівникові може знадобитися підтвердити причину відсутності (у тексті норми: "en su caso, acreditación del motivo de ausencia"). Конкретні умови застосування визначає колективний договір (convenio colectivo), а за його відсутності - угода між компанією та законними представниками працівників.
Стаття 37 передбачає й інші відпустки. Це п'ять днів оплачуваної відпустки у разі тяжкої хвороби чи нещасного випадку, госпіталізації або операції без госпіталізації, що потребує домашнього спокою, у певних родичів або осіб, які проживають разом із працівником. Також це два дні у разі смерті чоловіка або дружини, співмешканця (pareja de hecho) чи родичів до другого ступеня споріднення або свояцтва; якщо потрібна поїздка, відпустка збільшується ще на два дні.
Заголовок матеріалу повідомляє про право, що набуло чинності, але дата набуття чинності, нормативний акт про зміну, коло родичів, порядок повідомлення роботодавця та перелік документів, які приймають як підтвердження, не названі. Матеріал опубліковано 2 листопада 2026 року.
